🧠 Мозок з СДУГ не працює неправильно. Це влаштовано по-іншому. Зростаючі дослідження показують, що СДУГ має багато недооцінених переваг: інтенсивне, імпульсивне прагнення шукати нову інформацію — те, що називається «гіперцікавістю». Замість того, щоб розглядати СДУГ лише як розлад, що характеризується відволіканням та імпульсивністю, дослідники починають досліджувати, як ці самі риси насправді можуть підживлювати цікавість та творчість. Замість того, щоб легко відволікатися, люди з СДУГ можуть бути неврологічно налаштовані на погоню за цікавістю та виявлення несподіваних зв'язків. Дослідження показують, що ця цікавість та імпульсивність мають схожі мозкові шляхи, обидва запалюють центри винагороди в мозку, подібно до голоду чи тяги до шоколаду. Це прагнення досліджувати могло бути корисним у нашому еволюційному минулому, особливо в непередбачуваних умовах, де ті, хто схильний до ризику, мали перевагу. Однак у сучасних умовах це може розглядатися як руйнівне, особливо в класах та офісах, де сидіти на місці та дотримуватися правил є нормою. Дослідження показують, що люди з СДУГ часто поводяться як «зайняті» в Інтернеті, стрибаючи з теми на тему, але як тільки вони знаходять щось, що їх захоплює, вони можуть гіперфокусуватися, як «мисливці», сфокусовані на лазері. Хоча цей патерн здається безладним, він часто призводить до творчого мислення. Проблема полягає в тому, що сучасна освіта та робочі умови часто намагаються пригнічувати цю поведінку за допомогою структури або ліків, що також може пригнічувати цікавість. Це може означати, що ми втрачаємо унікальні способи мислення.